Леся Романчук: поділ літератури за гендерною ознакою є цілком ідіотським

-   Наскільки, на Вашу думку, є прийнятним поділ літератури за гендерною ознакою і чи існує насправді те, що називають «жіночим письмом»? - Сей поділ є штучним і цілком ідіотським. «Чоловічими» та «жіночими» є лазні й туалети, там справді нічого робити представникам протилежної статі (хоч дехто із «просунутих» посперечався б). Знаєте, як відрізнити зайця від зайчихи? Дуже просто: берете тварину за вуха і… відпускаєте. Якщо побіг – то заєць, а як побігла – то зайчиха. Приблизно тим самим відрізняється книга: якщо написав, то автор –  чоловік, а як написала – то жінка. Може видатися, що я надмірно впадаю в нерви з такого мізерного приводу, але маю на те причини: часто чоловіки, покалічені філологічним факультетом, дістають клонічних судом, щойно бачать книгу, написану жінкою. Марно переконувати, що то не є «тампакс», лиш книжка – судоми дедалі інтенсивнішають. А існує «жіноче письмо» чи ні – то на розсуд читача. Іноді чоловіче перо тримає істота, якій лиш капелюшок і фартушок до лиця, а жіноча рука хрестить навідліг словом як двосічним мечем… Повністю читати