вівторок, 18 лютого 2014 р.

Національний Акт Свободи

Прагнення свободи, захисту гідності і справедливості, обурення проти обману, насильства, приниження і свавілля з боку влади змусили мільйони громадян України вийти на мирний протест.
У відповідь на піднесення людей, замість суспільного діалогу, владою було застосовано силу і пролито кров.

Убито невинних людей. Багатьох викрадено і катовано. Ув’язнено сотні громадян.
Щоденне порушення прав людини, жорстокість і нелюдськість системи, катастрофа державної влади, зрощення органів правопорядку і злочинних угруповань є тією реальністю, яка стоїть проти кожного з нас, незалежно від походження, переконань і достатку.
Така система не має права на існування.
Переважна більшість громадян України прагнуть жити в країні, де панує верховенство права і закон має однакову силу для всіх.
Прагнемо жити в країні, де торжествують духовні цінності й особиста гідність, солідарність і взаємна підтримка переважають над взаєминами, які визначаються виключно матеріальними статками.
Прагнемо справжнього захисту прав і свобод людини, включно з правом на ненасильницький громадянський опір, що має бути постійним застереженням владі.
Прагнемо подолати масштабну державну, політичну і суспільну корупцію, яка стала викликом кожному громадянинові і прямою загрозою національній безпеці.
Прагнемо зупинити політику поляризації українського народу, його економічного і соціального виснаження.
Прагнемо здійснити остаточний демонтаж радянської системи влади в Україні.
Прагнемо гарантувати цілісність України та інтеґрувати її в цивілізований простір світової і європейської демократії.
Прагнемо розпочати формування нової моделі суспільних взаємин, що творитимуть успішну, заможну і впливову українську державу.
Прихід нової доби залежить від спільної волі та колективних зусиль усіх громадян України.
Керуючись цими прагненнями, Верховна Рада України схвалює  цей Акт як суспільний договір, що містить узгоджені кроки з виходу із гострої політичної кризи, в якій опинилася Україна, та визначає особливості функціонування політичної системи держави на період до ухвалення нової редакції Конституції України.
Норми цього Акта є нормами прямої дії, які встановлюють особливості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, реалізації їхніх повноважень та застосування українського законодавства.
І. Засади політичного врегулювання
Стаття 1Політичне врегулювання кризи.
Визнається чинною Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-IV.
До (дата) 2014 року призначається  склад Кабінету Міністрів України (Уряд народної довіри) з урахуванням особливостей, визначених статтями 2 і 3 цього Акта.
До (дата) 2014 року призначається новий склад Центральної виборчої комісії з урахуванням особливостей, визначених статтею 4 цього Акта.
Призначаються вибори Президента України та Верховної Ради України у строки, передбачені положеннями Конституції України в редакції 2004 року, – (дата) і (дата) відповідно.
До (дата) 2014 року Верховною Радою України скликаються (національні конституційні збори) для підготовки проекту нової редакції Основного Закону України, яка має бути ухвалена не пізніше року з моменту набуття чинності цього Акта.
Стаття 2Формування Уряду народної довіри.
Уряд народної довіри формується на основі принципів відкритості його діяльності та професійності його членів і діє до формування нового уряду, створеного відповідно до положень Конституції України після обрання Верховної Ради України наступного скликання.
Прем’єр-міністр України, міністри та інші члени Уряду народної довіри під час і впродовж двох років після завершення роботи в цьому уряді не можуть брати участь у виборах на посаду Президента України та кандидувати на виборах у народні депутати України.
Прем’єр-міністр, міністри та інші члени Уряду народної довіри призначаються на посаду зі складу кандидатур, що відповідають таким умовам: є громадянином України, має вищу освіту та досвід керівної й організаційної діяльності; не має судимості за скоєння умисного кримінального злочину.
Міністр внутрішніх справ України, Міністр оборони України, Генеральний прокурор України, Голова Служби безпеки України та керівник державної податкової служби призначаються за погодженням з Радою народної довіри, сформованою відповідно до розділу V цього Акта.
Уряд народної довіри може бути відправленим у відставку виключно рішенням Верховної Ради України, прийнятим не менш як двома третинами голосів від її конституційного складу.
Після завершення діяльності у складі Уряду народної довіри всі члени уряду впродовж двох років отримують виплати у розмірі грошового утримання на займаних посадах.
Стаття 3Особливості діяльності Уряду народної довіри.
Проекти актів Верховної Ради України та Президента України, що вносяться на  розгляд Урядом народної довіри, підлягають пріоритетному розгляду та прийняттю рішення у термін не більше 14 днів.
Уряд народної довіри може вносити на розгляд проекти окремих актів на умовах прийняття їх винятково в цілому, без внесення змін суб’єктом прийняття рішення.
Відмова суб’єкта прийняття рішення в ухваленні запропонованого Урядом проекту акта є підставою для заяви Урядом про свою відставку.
Голови місцевих адміністрацій призначаються на посади за поданням Уряду народної довіри та є кар’єрними державними службовцями, відповідальними перед урядом та відповідними місцевими радами.
На період діяльності Уряду народної довіри місцеві ради не можуть висловлювати недовіру головам місцевих державних адміністрацій, яка має наслідком їхню відставку.
Місцеві державні адміністрації співпрацюють з відповідними місцевими радами та інститутами громадянського суспільства.
Стаття 4Особливості призначення та діяльності Центральної виборчої комісії.
Центральна виборча комісія призначається Верховною Радою України із фахівців у галузі права зі складу кандидатур, висунутих парламентською більшістю та меншістю, в пропорції половина на половину.
Рішення Центральної виборчої комісії у виборчому процесі приймаються більшістю в дві третини голосів від її складу.
У разі неспроможності Центральної виборчої комісії приймати рішення, Верховна Рада України приймає рішення про її розпуск та у тижневий термін призначає новий склад Центральної виборчої комісії у відповідності до положень цієї статті.
ІІ. Пріоритети змін
Стаття 5. Децентралізація повноважень.
Головною метою врегулювання політичної кризи в Україні є докорінна зміна системи державного управління.
Держава визнає пріоритетним формування нової державної регіональної політики, що спрямовується на формування єдиного загальноукраїнського простору в межах усієї території держави на основі визнання регіонального розмаїття, вирівнювання міжрегіональних диспропорцій, зміцнення міжрегіональної солідарності та співпраці,  децентралізації владних повноважень і публічних фінансів на засадах субсидіарності та розвитку місцевого самоврядування при збереженні унітарності української держави.
Засадничою частиною нової редакції Основного Закону України повинні стати нові принципи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, що мають на меті створити дієздатні органи місцевого самоврядування на новій територіальній основі.
Стаття 6Розвиток громадянського суспільства.
Держава визнає пріоритетом розвиток інститутів громадянського суспільства і посилення громадянського контролю за здійсненням влади в Україні.
Система політичних і суспільних відносин в Україні має забезпечувати і розвивати пряму причетність громадянина до здійснення влади та контролю за нею.
Центральним принципом нової редакції Основного Закону України має стати утвердження механізмів безпосередньої участі громадян в управлінні справами суспільства і держави та безпосередньому здійсненні влади на загальнодержавному і місцевому рівнях.
До обов’язкових механізмів безпосередньої демократії належать вибори, розпуск виборного органу влади, народна правотворча ініціатива, референдум, плебісцит, загальні збори (віче) громадян, громадське обговорення, звернення громадян, виявлення громадської думки, мітинги, демонстрації, походи, автопоходи, пікетування, протести, акції громадянської непокори, страйки тощо.
Стаття 7Право на опір.
Держава підтверджує і гарантує право громадян України на ненасильницький громадянський опір та право на повстання проти тиранії і гноблення.
Нова редакція Основного Закону України повинна закріпити це право та механізм його забезпечення.
Стаття 8Протидія політичній корупції.
Держава вважає прямою загрозою національній безпеці політичну корупцію.
Обмеження та ліквідація політичної корупції, що призвела до катастрофи системи управління в Україні, є стратегічним пріоритетом державної влади, її правоохоронної та судової системи, політичних сил на тривалу перспективу.
У двомісячний термін Верховна Рада України повинна переглянути виборче законодавство України на предмет усунення норм, які здатні заохочувати або сприяти політичній корупції та підкупу виборців.
Основу політичної корупції становить непрозорість фінансування політичних партій.
Для врегулювання питань, які стосуються боротьби з політичною корупцією та налагодженням прозорого обліку фінансування та витрат політичних партій, зокрема у виборчий період, упродовж 2014 року Верховною Радою України повинні бути схвалені зміни до чинного законодавства, що, серед іншого, передбачатимуть державне фінансування політичних партій за результатами парламентських виборів.
Стаття 9Деполітизація і демілітаризація.
Держава визнає пріоритетом деполітизацію та демілітаризацію принципових державних посад та органів влади.
З цією метою встановлюється принцип прийняття рішення у дві третини голосів від конституційного складу Верховної Ради України при призначенні складу таких органів, як Конституційний суд України, Центральна виборча комісія та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
На посади Міністра внутрішніх справ України, Міністра оборони України, Голови Служби безпеки України призначаються лише цивільні особи.
Стаття 10Інформаційний простір, незалежне мовлення і суспільний діалог.
Держава вважає загрозою національній безпеці надмірну залежність редакційної політики ЗМІ від власників, відсутність загальнонаціонального незалежного громадського мовлення і брак внутрішнього громадянського діалогу, що створює умови для поляризації суспільства та поширення взаємних стереотипів.
Верховна Рада України ініціює проведення громадських слухань для підготовки законодавчих рішень щодо демонополізації інформаційного простору, його захисту від антиукраїнської та антидемократичної пропаганди, організації умов для загальнонаціонального незалежного громадського мовлення, розвитку широкого суспільного діалогу стосовно принципових питань політичного, економічного, соціального і культурного життя держави, її минулого і майбутнього.
ІІІ. Відновлення справедливості
Стаття 11Встановлення відповідальності.
Державна влада несе політичну та моральну відповідальність за становище в країні, що виникло внаслідок тривалого іґнорування масових вимог людей.
Верховна Рада України зобов’язує Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру України забезпечити встановлення і притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та вчинення злочинів проти прав і свобод людини в Україні, вбивства, викрадання і катування учасників протестів.
Кабінету Міністрів України у двомісячний термін ліквідувати спеціальний підрозділ «Беркут» як дискредитований застосуванням надмірної сили проти мирних протестувальників та створити нові спеціальні підрозділи на основі спеціальної перевірки кандидатів на службу у таких підрозділах.
Стаття 12Реабілітація та звільнення.
Затримані, заарештовані чи засуджені учасники протестів підлягають реабілітації і негайному звільненню від юридичної відповідальності з моменту прийняття цього Акта.
Стаття 13Компенсації постраждалим.
Упродовж трьох місяців від ухвалення цього Акта Кабінету Міністрів України вирішити питання щодо сум та порядку виплати компенсацій сім’ям загиблих у громадському протистоянні; особам, які отримали каліцтва та постраждалим від насилля під час або внаслідок їхньої участі в акціях протесту; особам, майно яких постраждало або було знищене під час або внаслідок їхньої участі в акціях протесту; працівникам правоохоронних органів, які отримали каліцтва під час акцій протесту.
Стаття 14Реформа правоохоронних органів і судової системи.
Діяльність системи правоохоронних органів і судової системи України є дискредитованою у зв’язку з участю в масових переслідуваннях людей і залишається вразливою для політичного тиску та корупції.
Верховна Рада України повинна у тримісячний термін розглянути зміни до законодавства, що регулюють діяльність правоохоронних органів і судової системи України.
Пріоритетом реформи правоохоронних органів є усунення залежності від політичного режиму, підпорядкування діяльності захисту прав і свобод людини, а також очищення особового складу від осіб, причетних до порушення прав і свобод людини в Україні, використання неправомірної сили та інших злочинних дій.
Реформа судової системи повинна зміцнити незалежність судової гілки влади та очистити її склад від осіб, причетних до порушення законодавства України, при цьому визнається принцип особистої відповідальності суддів за порушення присяги, прийняття замовних та завідомо неправосудних рішень.
Верховна Рада України вважає необхідним відновити конституційний статус Верховного Суду України, повернувши йому повноваження найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції.
ІV. Європейський вибір
Стаття 15Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.
Курс європейської інтеграції України є незмінним.
Кабінету Міністрів України відновити переговорний процес з укладання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом та забезпечити її невідкладне підписання.
Україна ставить за мету набути членство в Європейському Союзі та очікує на визнання Європейським Союзом такої осяжної і визначеної в часі перспективи.
Стаття 16Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом.
Верховна Рада України повинна у двомісячний термін схвалити законодавчі рішення, передбачені в Національному плані дій з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Україна вітатиме встановлення безвізового режиму у відносинах з Європейським Союзом.
На шляху до цього Україна заохочує скасування візового режиму для окремих груп громадян України, зокрема студентів, журналістів, викладачів і науковців.
Стаття 17Міжнародний план підтримки.
Україна вітатиме формування міжнародного плану підтримки економічного розвитку держави, гарантом реалізації якого стане Уряд народної довіри.
V. Рада народної довіри
Масове піднесення людей в Україні має історичну вагу.
Мирні протести громадян України на Майдані в Києві і сотнях міст України є виявом волі народу та самоорганізації громадянського суспільства.
Зважаючи на особливий характер громадянської активності, продемонстрованої учасниками мирних майданів, Верховна Рада України звертається до громадських об’єднань, що стали публічно визнаними співорганізаторами Майдану, із закликом сформувати Раду народної довіри – уповноважений громадський представницький орган для контролю за виконанням Національного Акта Свободи до набуття чинності нової редакції Конституції України.
Стаття 18Права і повноваження Ради народної довіри.
Верховна Рада України визнає за Радою народної довіри право моніторингу та контролю за виконанням Національного Акта Свободи та інші права та повноваження, самостійно визначені Радою народної довіри, що не суперечитимуть Конституції та законодавству України.
Рада народної довіри здійснює підготовку щомісячних доповідей про хід виконання Національного Акта Свободи.
Члени Ради народної довіри мають право безперешкодної участі в роботі комісій та комітетів Верховної Ради України, колегіальних органів міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування  (крім тих, які вимагають спеціального допуску до державної таємниці), а також право отримувати документацію зазначених органів влади, включно з проектами нормативних документів на будь-якій стадії їхньої підготовки (крім тих, які вимагають спеціального допуску до державної таємниці), задля проведення їхньої громадської експертизи.
Верховна Рада України зобов’язується заслуховувати доповіді Ради народної довіри на пленарному засіданні Верховної Ради України та приймати парламентську резолюцію за підсумками кожної заслуханої доповіді з уточненням подальших дій Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо виконання Національного Акта Свободи.
Уповноважити Раду народної довіри правом попереднього розгляду кандидатур на посади Міністра внутрішніх справ України, Міністра оборони України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та керівника державної податкової служби, з висловленням Радою народної довіри згоди або вмотивованої незгоди стосовно внесених кандидатур.
Висловлення вмотивованої незгоди Радою народної довіри з приводу внесеної кандидатури має наслідком її відкликання.
Стаття 19Склад Ради народної довіри та спосіб ухвалення рішень.
Чисельність Ради народної довіри встановлюється у складі (25) осіб.
Діяльність Ради народної довіри триватиме до набуття чинності нової редакції Конституції України, але не менше, ніж один рік, з моменту формування Ради народної довіри.
Члени Ради народної довіри не можуть бути членами політичних партій, державними службовцями або мати представницький мандат рад будь-якого рівня.
Повноваження члена Ради народної довіри можуть бути достроково припинені за рішенням організації, яка його делегує, або за його власною волею, з відповідною ротаційною заміною, що проводиться за рішенням тієї ж організації.
Члени Ради народної довіри зобов’язуються не претендувати на посади державних службовців і утриматися від участі у виборах на здобуття будь-якого представницького мандату та членства в політичних партіях упродовж двох років з моменту припинення їхньої роботи у Раді народної довіри.
Рішення Ради народної довіри схвалюються двома третинами голосів від загального складу членів Ради народної довіри, якщо інше не встановлено рішенням Ради народної довіри.
Стаття 20Фінансування діяльності Ради народної довіри.
Члени Ради народної довіри виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Діяльність Ради народної довіри та її членів і пов’язані з нею організаційні витрати можуть фінансуватися лише за рахунок відкритих благодійних внесків.

Немає коментарів:

Дописати коментар