понеділок, 7 листопада 2016 р.

Петро Григоренко


Петро Григорович Григоренко народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Навчався в Харківському технологічному інституті, Академії Генерального штабу. Служив у Червоній армії, учасник боїв на річці Халхин-Гол (1939), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941-1945 роках. З 1945 – викладач Військової академіїімені Фрунзе (Москва), завідувач кафедри військової кібернетики, професор.

У 1961 виступив з критикою сталінізму та політики М. Хрущова.

Засуджував депортацію кримсько-татарського народу та боровся за його повернення на історичну батьківщину. За критику компартійного керівництва 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії.

У 1964-1965 і 1969-1971 роках зазнавав переслідувань, перебував на примусовому психіатричному лікуванні, його неодноразово заарештовували, не мав роботи. У травні 1976 року став членом-засновником Московської Гельсінкської групи. Через свого близького товариша Миколу Руденка сприяв утворенню 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсінкської групи, членом якої він також став.

У цей час генерал Григоренко стає епіцентром дисидентства Радянського Союзу. Григоренко — координатор діяльності Української і Московської Гельсінкських груп. У листопаді 1977 року йому дозволити виїхати за кордон на операцію, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР. Помер Петро Григорович на вигнанні у США 21 лютого 1987 року, не доживши 4 роки до проголошення України незалежною державою.

На цьому фото генерал Григоренко на прийомі у Президента США Картера

Немає коментарів:

Дописати коментар