неділю, 28 квітня 2013 р.

Дослідження відкритості та прозорості діяльності Омбудсмана


“Резолюція ПАРЕ проголошує, що роль посередника між владою та особою є основною функцією національної інституції з прав людини. Дослідження, яке ми сьогодні представляємо, – це перша в Україні спроба  з’ясувати думку представників громадянського суспільства щодо того, наскільки ефективним у процесі побудови цього діалогу є Уповноважений.
А точніше, наскільки прозорою та  відкритою була діяльність нового Омбудсмана за підсумками першого року роботи,” – зауважує Голова Правління Центру Громадянських Свобод Олександра МАТВІЙЧУК.
Про це йшлося під час прес-конференції «Рік перший. Прозорість і відкритість Омбудсмана: оцінка громадськості», на якій було оприлюднено результати дослідження, проведеного Центром Громадянських Свобод за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні. У прес-конференції взяли участь голова експертної групи з питань моніторингу діяльності Омбудсмана, експерт Харківської Правозахисної Групи Людмила КОВАЛЬ, Голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра МАТВІЙЧУК, координатор міжнародних програм Центру Громадянських Свобод Олександра ДЕЛЕМЕНЧУК та доктор юридичних наук, член Консультативної ради при Уповноваженому Олег МАРТИНЕНКО.
Після призначення Валерії Лутковської на посаду Омбудсмана в кінці квітня минулого року, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснив комплексний аналіз результатів моніторингу діяльності Упоноваженого, та на базі рекомендацій НУО розробив «дорожню карту» розвитку інституту Уповноваженого.  Основними пріоритетами діяльності Омбудсмана було проголошено прозорість, відкритість та налагодження співпраці з інститутами громадянського суспільства. Саме реалізація перелічених пріоритетів і стала предметом першого в Україні дослідження оцінки ефективності діяльності Уповноваженого.
Спеціально розроблені письмові опитувальники були розіслані 110 експертам, представникам громадських організацій та інститутів, які мали довід співпраці з Секретарітом Уповноваженого. Свою позицію висловили 48 експертів, що представляють 43 НУО, профспілки та ЗМІ; 20 осіб із опитаних відповідати відмовились, посилаючись на те, що є некомпетентними або мотивуючи свою відмову позицією організації (міжнародні та міжурядові структури), а також імовірністю власної упередженості через пряму участь у роботі Секретаріату; 42 респонденти не вийшли на зв’язок.
У результаті опитування, за десятибальною шкалою, де максимальна позитивна оцінка – 10, Секретаріат Уповноваженого отримав наступні середні бали: прозорість – 7,5; відкритість – 8,5, взаємодія з НУО – 8,2, доступність – 7,8, співпраця із ЗМІ – 7,5.
Оцінюючи діяльність Уповноваженого за запропонованими критеріями, респонденти висловлювали як позитивні, так і негативні судження. За підсумками дослідження було сформульовано також перелік ґрунтовних рекомендацій учасників опитування за кожним із визначених пріоритетів щодо покращення роботи Уповноваженого, які викладені в роздаткових матеріалах. Із повним текстом підсумків опитування можна буде ознайомитися на сайті Центру Громадянських Свобод ccl.org.ua
«На 15-му році існування інституту Уповноваженого з прав людини ми нарешті можемо говорити про початок створення  дієвого механізму  позасудового захисту прав людини, у якому задіяні  Омбудсман,  представники громадянського суспільства, органи виконавчої та законодавчої влади і  силові структури», - говорить голова експертної групи з питань моніторингу діяльності Омбудсмана, експерт Харківської Правозахисної Групи Людмила КОВАЛЬ.
Між тим, треба відзначити, що співпрацюють з Офісом Уповноваженого далеко не всі НУО. Частина з них уникає контактів із Офісом, не довіряючи Омбудсману як представнику влади. Частина – не розуміє механізму взаємодії, нарікаючи на брак інформації. Інші не бачать дієвого механізму співпраці з Уповноваженим.
Утім, усе це не позбавляє громадянське суспільство обов’язку відстежувати діяльність Уповноваженого, висловлювати свої критичні зауваження та наполягати на тому, аби Омбудсман до них дослухався.
“Як свідчить світова практика, сильна й незалежна національна інституція захисту прав людини є однією з передумов дотримання фундаментальних прав і свобод людини в тій чи іншій країні. І на громадянському суспільстві лежить обов’язок невпинного контролю за діяльністю Уповноваженого та спонукання його до вдосконалення, а як наслідок – позитивних зрушення у ситуації з правами людини в країні. Саме громадянському суспільству слід займати проактивну позицію в цьому процесі,” – відзначає координатор міжнародних програм Центру Громадянських Свобод Олександра ДЕЛЕМЕНЧУК.
Довідково:
Представлене дослідження щодо виконання проголошених пріоритетних напрямків  першого року діяльності Уповноваженого не претендує на академічність, всеохопність та відображення всієї повноти громадської думки. Опитування проводилося серед представників громадських інститутів, які внесені до контактної бази Секретаріату Уповноваженого.
У разі виникнення запитань – телефонуйте 067 246 43 43 (Марія) або пишіть tomak.maria@gmail.com

Немає коментарів:

Дописати коментар